Про присвійну форму.
Є дві форми англійських присвійних займенників – звичайна і абсолютна.
Звичайні присвійні займенники (їх ще називають прилягаючими) ЗАВЖДИ використовуються тільки разом з відповідним іменником і ставляться перед іменником.
Наприклад – This is my book (Це моя книга). It is her cat (Це її кішка).
Також прилягаючі займенники в англійській мові часто використовуються там, де в українській їх не кажуть, але мають на увазі. Перед іменником, що означає частини тіла, предмети, одяг, родинні відносини, вони не перекладаються. Наприклад – He puts his hat on (Він одягає шапку). I told my sister about it (Я розповів сестрі про це).
Абсолютна форма – це займенник без іменника.
Абсолютні присвійні займенники у реченні виконують функції підмета, додатка, предикатива або означення. Наприклад –The book is mine (Ця книга моя). They are not yours (Вони не твої). -Where are all our books? -Mine are here. (-Де всі наші книжки? –Мої тут).
Отже, займенники звичайної форми (займенник + іменник) –my, his, her, its, our, your, their. Займенники абсолютної форми (займенник без іменника) – mine, his, hers, its, ours, yours, theirs.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: присвійний займенник its (його, її, свій – про тварин і речі) пишеться без апострофа, тому не плутайте його з it’s - скороченою формою словосполучення it is.
Є в англійській і присвійний відмінок. Він виражає належність предмету до чогось або когось. Для утворення присвійного відмінка потрібно додати апостроф та літеру s в кінці. Наприклад – The student‘s book (Книга цього студента). The girl’s cat (Кіт цієї дівчини).
Немає коментарів:
Дописати коментар